Одеський Чорний чи Аліберне. Мабуть, жоден сорт, що був виведений в Україні чи культивується на наших землях, не овіяний таким фльором таємничості, як він. Створений селекціонерами Інституту імені Таїрова шляхом схрещування двох класичних європейських сортів Алікант Буше та Каберне Совіньйон та одним з перших внесений в офіційний реєстр сортів винограду в 1972 році, за півсторіччя він пройшов трансформацію від суто технічного, нецікавого, здатного лише надавати колір винам з інших сортів винограду, але ніяк не впливати на їх смак, до сорту, з яким працюють і великі промислові, і малі крафтові виноробні, і отримують за свої вина найпрестижніші світові нагороди.
Коли науковці пояснюють, чому впродовж десятиріч нікому з виноробів не вдавалося “поладнати” з Одеським Чорним як з повноцінним сортом, вони жартують словами, що приписують Альфу: “Ви не любите котів? Ви просто не вмієте їх готувати”.
Але знайшлися люди, які повірили в Одеський Чорний – в 2005 році перше вино з південного винограду виготовила виноробня “Колоніст” Івана Плачкова, а в 2021 році вже запровадила на його честь День Одеського Чорного – свято припадає на 5 травня. І хоча винороби доклали немало зусиль, щоб “приборкати свого Мустанга”, Плачков зізнавався: поладнати з Одеським Чорним вдалося лише частково, проте перспективи – чудові, і певні релізи мають шанс стати “великими українськими винами” на рівні з великими французькими.
Особисто я познайомилася з вином з Одеського Чорного на дегустації львівської виноробні “Раковецька лоза”, власниками якої є подружжя Ольга Черепанин та Микола Хижко. Це було перше червоне вино, яке я спробувала за багато років. Очевидно, за цей час червоні вина дуже змінилися, адже це було густе, напрочуд ароматне, насичене, ніби шоколадне тістечко з ягідною начинкою, вино з дивовижним “третім носом”. Кожен з учасників дегустації міг висловити думку, що він відчуває. Я запитала: “А може відчуватися шоколад? Це правильна відповідь?”, і Ольга сказала: “Всі відповіді правильні, бо кожен відчуває щось своє”.
Дегустація вин львівської виноробні “Раковецька лоза” в “Артанія Бар” в Києві
Знавці зазначають: якщо працювати з виноградом правильно, він віддячить чистим ароматом з нотами пасльону, какао, шоколаду, кави, ожини, чорної смородини, вишні, чорносливу, спецій та навіть копчення. Дізнатися, які підходи знайшли до Одеського Чорного українські винороби і спробувати створені ними вина, можна було на першій національній вертикальній дегустації, організованій командою видання Drinks+ в рамках виставки Wine & Spirits Ukraine 2025. І це була, безперечно, видатна винна подія, що зібрала під одним дахом виробників, науковців, відомих сомельє, представників компаній-імпортерів та мереж алкогольних магазинів, медіа, ресторанний бізнес і просто шанувальників українського вина. В залі панувала атмосфера свята, і я була щаслива, що прийшла трохи раніше: місць не вистачало настільки, що знані винороби ділили один стілець, а гості стояли просто під стінами чи у проходах.
Модератором дегустації стала амбасадорка українських вин за кордоном, СЕО Big Wines Наталія Бурлаченко. “Мабуть, це єдиний червоний сорт, з яким можна асоціювати Україну, як Мальбек з Аргентиною, як Пінотаж з Південною Африкою. А ми асоціюємося з Одеським Чорним, і ми всі над цим працюємо, щоб Україна була “дорівнює Одеський Чорний””, – представила результат багаторічної праці українських селекціонерів Наталія Бурлаченко.
Усього на гостей чекали 16 зразків Одеського Чорного від семи виноробень. Свої враження про вино всі присутні могли занотовувати в дегустаційних листах та виставляти бали за 100-бальною шкалою.
Директор Інституту імені Таїрова Ірина Ковальова розповідає історію виникнення сорту
Відкривали дегустацію вина, створені виноробнею Leleka Wines з винограду урожаю 2023 року, вирощеного в Одеській області. Обидва напої – багаторазові призери міжнародних конкурсів. Odesa Black Reserve витримане шість місяців в бочках зі скельного карпатського дубу.
“Ми відмовились від французьких бочок і зараз вже використовуємо суто українську бочку Olpol”, – зазначив бренд-амбасадор Leleka Wines Богдан Панчук.
Одеський Чорний від Leleka Wines
Далі були вина від Shevchenko Winery з Біляївки, Одеська область, заснованої Мар‘яном та Наталією Шевченко. Зараз Мар’ян служить у ЗСУ, виноробнею опікується дружина. Як пояснили організатори дегустації, її ідея народилася під час дискусії в соцмережах і належить саме Наталії Шевченко та іншому виноробу – Валерію Наровилу, залишалося лише втілити її в життя.
На заході в КВЦ “Парковий” гості змогли оцінити три зразки від Shevchenko Winery: 2021, 2020 та 2019 років. Всі вина витримувалися на м’яззі, потім – 10 місяців в дубових бочках.
Дегустуючи вино разом з гостями, Наталія Бурлаченко звернула увагу на різницю між вінтажами: наймолодше вино вона назвала м’яким, з округлими танінами, не переобтяженим діжкою, близьким до класичного Одеського Чорного, найстарше – спокійнішим, з нотами ув’ялених фруктів, чорносливу, сливового варення та спецій – гвоздики, суміші перців.
Я ж помітила в Odesa Black 2020 темно-рубіновий колір та ноти овечого сиру, в Odesa Black 2019 – ягідний аромат, що розкривається з плином часу та нагадує малинове морозиво.
Одеський Чорний від Shevchenko Winery
Треті учасники дегустації – ТОВ “Винхол Оксамитне” з Одеської області (ТМ Villa Tinta та Tintarella). Власні вина презентував Костянтин Тінтулов – з останнього ряду його активно підтримувала дружина.
Підприємство має 120 гектарів Одеського Чорного, загальні насадження винограду складають понад 500 гектарів. “В 2001 році був наш перший досвід, і напевно, перший український досвід виробництва Одеського Чорного, не зовсім як моносортового вина, але це був перший купаж, який ми навіть відправляли тоді до Англії. Це був досить цікавий, досить гарний експеримент. У 2017 році почався новий крок і новий етап в житті нашого підприємства”, – розповів Костянтин Тінтулов.
Він представив на пробу два зразки – без витримки в дубі, датований 2022 роком, та з витримкою, 2019-го. Обидва – з нагородами престижних українських та світових конкурсів. Одеський Чорний Villa Tinta експортується в Швецію, Ізраїль, Німеччину, Англію, США, є перші поставки в Панаму, Бразилію, Канаду, Японію.
Пояснюючи відмінність двох вин, Костянтин Тінтулов зазначив, що його батько – засновник підприємства Валерій Тінтулов – завжди був сторонником витримки виключно в сталевих ємностях.
“Він вважав, що коли вино витримується в дубі, з одного боку, в ньому з’являються ноти ванілі, димності, спецій. З іншого боку, трошечки втрачається саме сортова особливість вина. Мій батько завжди підкреслював, що саме вино, витримане просто в сталевій ємності, без витримки в дубі, розкривається якнайкраще”, – поділився спогадами Тінтулов-молодший. І дійсно, вино 2019 року відрізняється від 2022-го дещо кондитерським ароматом. Воно має глибокий вишневий колір та відчувається солодким. В той же час молодше вино чарівно пахне глінтвейном та залишає по собі на склі тоненькі доріжки.
Порада тим, хто надає перевагу іристим винам – спробуйте лінійку Tintarella від “Винхол Оксамитне”: брют, брют розе та напівсолодке Muscato з Мускату оттонель. Ви будете здивовані, що сухе тут насправді солодкувате, а мускат – збалансований та свіжий, скоріше фруктовий, ніж солодкий. І якщо ви з якоїсь причини не можете вживате сухе чи, навпаки, солодке, ці ігристі точно будуть до вподоби вам та вашим гостям.
Четвертим презентував свій наробок з Одеського Чорного Валерій Наровило. “О, одразу відчувається рука майстра”, – прошепотів мій сусід зліва, дегустуючи перший зразок. Справді, про цю людину ходять легенди, і не один раз мені доводилося чути від інших виноробів, що “он у Наровила якесь дивовижне надсучасне обладнання, а ми поруч з ним – лише аматори”.
Тож на дегустації пан Валерій дещо посвятив присутніх в таємниці своєї майстерності. Він розповів, що почав працювати з Одеським Чорним у 2015 році, хоча не вирощував його сам. В 2020-му врожай був невеликий, тому в барік з Одеським Чорним довелося додати Мерло. Вже потім Наровило дізнався, що такий самий метод використовує “Колоніст”.
Валерій Наровило
Інша техніка, яку використовує винороб, це купажування першого і другого заливів з подальшою витримкою у французьких баріках. Саме так виготовлено вино 2021 року – чорно-рубінове, майже непрозоре, з виразними ніжками, що утворюють всередині бокалу ніби квітку.
Одеський Чорний від Валерія Наровила
Також 2021-го Наровило долучався до співпраці з компанією Big Wines. За його участі з Одеського Чорного створено вино Big Wines Big Art Ivan Marchuk Limited Edition, яке теж було присутнє на дегустації. Інше вино – Big Wines Big Art Ivan Marchuk Limited Edition 2023, представлене Наталією Бурлаченко, вийшло з-під пера відомого українського енолога Артема Тарана і отримало безліч компліментів від гостей дегустації. “Наближається до категорії великих”, – написав в дегустаційному листі сусід і поставив в кінці знак оклику.
Мені ж більше сподобався перший зразок – за його шовковистість, теплу ноту витриманого сиру в ароматі та майже чорнильний колір, який мене вразив ще під час відбору зразків – делегатів від України на 46-й Всесвітній конгрес Міжнародної організації винограду та вина (OIV), що був організований в червні минулого року в Інституті садівництва Національної академії аграрних наук Украї. Тоді після завершення сліпої дегустації учасників пригостили плодово-ягідними винами розробки інституту та Одеським Чорним трьох виробників, один з них був від Big Wines. І дійсно, так розумієш роль антоціанів, які виноград успадкував він Алікант Буше, та чому він називається “чорний”.
Одеський Чорний Big Wines
Наступного виробника – GIGI Winery з Вінницької області – представляла професор кафедри технології вина та сенсорного аналізу Одеського національного технологічного університету, доктор сільськогосподарських наук Наталя Каменева. Тут безперечно цікавим був зразок, шість місяців витриманий на м’яззі в квеврі. Від мене він отримав найвищу оцінку за щільний теплий аромат та солодкий цукерковий смак.
Завершували першу національну вертикальну дегустацію вина від Wineidea з Ясногородки, їх представляв засновник виноробні Павло Макогон. Ще до початку заходу всі були вражені 6-літровою пляшкою Імперіал, що помітно вирізнялася на тлі інших стандартних пляшок. Свій Одеський Чорний Wineidea спочатку рік витримує в баріку, а потім ще декілька років у пляшках – так напій стає гармонійнішим і коштовнішим.
Винний льох Wineidea в Ясногородці
“Ідея створити вино з Одеського Чорного і витримати у французькому баріку, це наша ідея. Ідея зробити вино з зів’яленого Одеського Чорного, це наша ідея”, – пояснював колись сенс назви виноробні Павло Макогон. Він розповідав, що молодим вино з Одеського Чорного схоже на борщ, а після п’яти-шести років витримки не кожен експерт зможе здогадатися, шо у пляшці. На Wine & Spirits дегустатори мали честь спробувати спочатку вінтаж 2018 року. З Імперіалу вино розлили в менші ємності і з них наливали в бокали, тож хтось у залі пожартував, а чи точно ми п’ємо саме це вино?
Пляшка Імперіал вмущіє 8 стандартних пляшок по 750 мл
Закривав дегустацію Одеський Чорний 2017 року “За Перемогу!!!”, витриманий 12 місяців в баріку. А далі на гостей чекав сюрприз – народжене в той же рік червоне вино грецької виноробні Papaioannou з сорту винограду, названого на честь її засновника Thanasis Papaioannou. Сорт був створений дослідником Пантелісом Заманідісом та Афінським інститутом виноградарства шляхом схрещування Одеського Чорного та Гевюрцтрамінера, і відрізняється високою стійкістю до холоду, посухи та грибкових захворювань.
“Класичне червоне бродіння. Витримується 24 місяці в нових дубових бочках і продовжує дозрівання в пляшках протягом шести місяців. Може витримуватися щонайменше десять років. Глибокий рубіновий колір, інтенсивні аромати троянди та стиглих червоних фруктів, спеції, нотки шкіри. Повний смак з шовковистими танінами та довгим післясмаком”, – йдеться про вино з Thanasis Papaioannou на сайті виноробні. Мені ж троянда відчувалася у першому зразку від Wineidea, а грецьке окотило хвилею прянощів та копчення, настільки воно було не схоже на попередників.
Грецьке вино з кросу Одеського чорного та Гевюрцтрамінера
Прямуючи до виходу після дегустації, я знову зустріла Павла Макогона. Розказала йому про жарт з Імперіалом, ми посміялися, і він знову налив мені “За перемогу!!!”. На вулицю я вийшла прямо з бокалом і йшла вздож дороги, милуючись кольором вина при денному світлі. Аж тут почула за спиною: “Пригостіть вином”. Віддала бокал якомусь хлопцеві – Одеський Чорний пішов у люди.
Читайте також:
А Вы что скажете об этом?